Іван Святославович. 60 років. м. Київ.
Вже три місяці пройшло, як я не міг нормально ходити. Нога пекла вогнем, як наче прикладали розпечене залізо. Вот лікарі, як один зійшлись на тому, що потрібно вирізати аж до паху венозну судину. А потім стане все гаразд. Кілька лікарів під керівництвом академіка вирішили лікувати. А якщо результатів не буде, тоді вирізати.
І після цього я звернувся до Петра Гнатовича за порадою. Петро гнатович оглянув і виніс рішення: що видалення не дасть нормального результату, тому що закупорено енергоцентри і немає нормального доступу крові до ступні. Потрібно налагодити постачання і все нормалізуеться, що й він сам особисто, як чарівною палочкою Мага, створив чудеса. Вже за перший сеанс стало набагато легше і появилось бажання жити і працювати. А за другим сеансом відчув себе нормальною людиною, в якій просто став технічний збій.
Але відчути цю радість життя дав змогу Лікар-Чарівник – великий спеціаліст своєї справи Петро Гнатович Бартош, не тільки мені. Він приніс радість повсякденного буття й моїм родичам, які йому і його дружині Людмилі Євгенівні вдячні.
Я лише хочу, щоб Петро Гнатович і його прекрасна родина жила і творила на радість своїй власній родини, а також на радість всім людям нашої планети Земля, а особливо нашій рідній Україні, керівництво якої ще не зовсім відчуває, які самородки вищого гатунку діамантового працюють творчо на цій святій древній територіі планети нашої.
Довгих Вам літ і творчої наснаги!
З любов,ю, вдячністю, я і моя сім,я.
Заслужений художник України, Лауреат міжнародної премії імені Сковороди, доцент НТУУ(КПІ). І.С. Черниш. 12.01.2011 р.